Первая книга царствГлава 11 |
|
1 |
|
2 Нахаш-аммонитянин сказал им на это: «Заключу при одном условии: выколю каждому из вас правый глаз на позор всему Израилю». |
|
3 Тогда старейшины Явеша попросили его: «Подожди семь дней, мы отправим гонцов во все пределы Израиля. Если никто не придет к нам на выручку, мы сдадимся тебе». |
|
4 Гонцы пришли и в Гиву, город Саула, и рассказали народу об этом. Весь народ громко зарыдал. |
|
5 |
|
6 Когда Саул об этом услышал, сошел на него Дух Божий, и запылал он гневом. |
|
7 Он взял пару волов, разрубил их на части и разослал их по всем пределам Израилевым через тех самых гонцов, передав на словах: «Так будет со скотом всякого, кто не пойдет за Саулом и за Самуилом!» Трепет перед ГОСПОДОМ охватил народ, и все как один вышли на войну. |
|
8 Саул осмотрел свое войско в Безеке, в нем оказалось триста тысяч израильтян и тридцать тысяч иудеев. |
|
9 Они сказали пришедшим гонцам: «Передайте жителям Явеша Гиладского: завтра, едва пригреет солнце, ждите подмоги». Гонцы пошли и передали эту весть, к радости жителей Явеша. |
|
10 А Нахашу жители Явеша объявили: «Завтра мы сдадимся тебе, и делай с нами, что пожелаешь». |
|
11 Поутру Саул разделил войско на три отряда, они проникли в стан аммонитян на заре и разбили их прежде, чем пригрело солнце. Выжившие аммонитяне разбежались поодиночке, даже по двое никого не осталось. |
|
12 |
|
13 Но Саул возразил: «Никого нельзя убивать сегодня, ведь ГОСПОДЬ в этот день даровал Израилю спасение!» |
|
14 |
|
15 Весь народ отправился в Гилгал, и там, в Гилгале, перед ГОСПОДОМ, Саула вновь провозгласили царем и принесли ГОСПОДУ благодарственные жертвы. Велика была радость Саула и всех израильтян! |
1-а СамуїловаРозділ 11 |
|
1 |
|
2 І сказав до них аммоні́тянин Нахаш: „Про це складу́ з вами умову, — щоб кожному з вас ви́брати праве око, і я вчиню́ це на га́ньбу для всього Ізраїля“. |
|
3 І сказали до нього явеські старші́: „Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо́ послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе“. |
|
4 І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова́ до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав. |
|
5 Аж ось Саул іде за худобою з поля. І сказав Саул: „Що́ народові, що плачуть?“ І розповіли́ йому слова явеських людей. |
|
6 І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова́, і дуже запалав його гнів! |
|
7 І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: „Хто не ви́йде за Саулом та за Самуїлом, — отак буде зро́блено худобі його!“ І великий страх спав на людей, і вони повихо́дили, як один чоловік. |
|
8 І він перелічи́в їх у Безеку,- і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей — тридцять тисяч. |
|
9 І сказали вони до послів, що прийшли: „Так скажете ме́шканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам поряту́нок“. І прийшли ті посли, і розповіли́ явеським людям, — і вони зраділи. |
|
10 І сказали явеські люди: „Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в оча́х ваших“. |
|
11 І сталося назавтра, і склав Саул із наро́ду три відділи, і вони пройшли в сере́дину табо́ру за ранньої сторо́жі, та й били Аммона аж до спеко́ти дня. І сталося, — позосталі розбіглися, і не позоста́лося між ними двох ра́зом. |
|
12 І сказав народ до Самуїла: „Хто́ той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!“ |
|
13 Та Саул сказав: „Ніхто не буде забитий цього дня, бо Госпо́дь сьогодні зробив спасі́ння серед Ізраїля“. |
|
14 А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і пі́демо в Ґілґа́л, та й відновимо там ца́рство!“ |
|
15 І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і прино́сили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві му́жі! |
Первая книга царствГлава 11 |
1-а СамуїловаРозділ 11 |
|
1 |
1 |
|
2 Нахаш-аммонитянин сказал им на это: «Заключу при одном условии: выколю каждому из вас правый глаз на позор всему Израилю». |
2 І сказав до них аммоні́тянин Нахаш: „Про це складу́ з вами умову, — щоб кожному з вас ви́брати праве око, і я вчиню́ це на га́ньбу для всього Ізраїля“. |
|
3 Тогда старейшины Явеша попросили его: «Подожди семь дней, мы отправим гонцов во все пределы Израиля. Если никто не придет к нам на выручку, мы сдадимся тебе». |
3 І сказали до нього явеські старші́: „Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо́ послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе“. |
|
4 Гонцы пришли и в Гиву, город Саула, и рассказали народу об этом. Весь народ громко зарыдал. |
4 І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова́ до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав. |
|
5 |
5 Аж ось Саул іде за худобою з поля. І сказав Саул: „Що́ народові, що плачуть?“ І розповіли́ йому слова явеських людей. |
|
6 Когда Саул об этом услышал, сошел на него Дух Божий, и запылал он гневом. |
6 І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова́, і дуже запалав його гнів! |
|
7 Он взял пару волов, разрубил их на части и разослал их по всем пределам Израилевым через тех самых гонцов, передав на словах: «Так будет со скотом всякого, кто не пойдет за Саулом и за Самуилом!» Трепет перед ГОСПОДОМ охватил народ, и все как один вышли на войну. |
7 І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: „Хто не ви́йде за Саулом та за Самуїлом, — отак буде зро́блено худобі його!“ І великий страх спав на людей, і вони повихо́дили, як один чоловік. |
|
8 Саул осмотрел свое войско в Безеке, в нем оказалось триста тысяч израильтян и тридцать тысяч иудеев. |
8 І він перелічи́в їх у Безеку,- і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей — тридцять тисяч. |
|
9 Они сказали пришедшим гонцам: «Передайте жителям Явеша Гиладского: завтра, едва пригреет солнце, ждите подмоги». Гонцы пошли и передали эту весть, к радости жителей Явеша. |
9 І сказали вони до послів, що прийшли: „Так скажете ме́шканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам поряту́нок“. І прийшли ті посли, і розповіли́ явеським людям, — і вони зраділи. |
|
10 А Нахашу жители Явеша объявили: «Завтра мы сдадимся тебе, и делай с нами, что пожелаешь». |
10 І сказали явеські люди: „Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в оча́х ваших“. |
|
11 Поутру Саул разделил войско на три отряда, они проникли в стан аммонитян на заре и разбили их прежде, чем пригрело солнце. Выжившие аммонитяне разбежались поодиночке, даже по двое никого не осталось. |
11 І сталося назавтра, і склав Саул із наро́ду три відділи, і вони пройшли в сере́дину табо́ру за ранньої сторо́жі, та й били Аммона аж до спеко́ти дня. І сталося, — позосталі розбіглися, і не позоста́лося між ними двох ра́зом. |
|
12 |
12 І сказав народ до Самуїла: „Хто́ той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!“ |
|
13 Но Саул возразил: «Никого нельзя убивать сегодня, ведь ГОСПОДЬ в этот день даровал Израилю спасение!» |
13 Та Саул сказав: „Ніхто не буде забитий цього дня, бо Госпо́дь сьогодні зробив спасі́ння серед Ізраїля“. |
|
14 |
14 А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і пі́демо в Ґілґа́л, та й відновимо там ца́рство!“ |
|
15 Весь народ отправился в Гилгал, и там, в Гилгале, перед ГОСПОДОМ, Саула вновь провозгласили царем и принесли ГОСПОДУ благодарственные жертвы. Велика была радость Саула и всех израильтян! |
15 І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і прино́сили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві му́жі! |